"Людської пам’яті мости..." - до Дня пам’яті жертв Голодомору.

У той рік заніміли зозулі,Накувавши знедолений вік.Наші ноги розпухлі узулиВ кирзяки-різаки у той рікУ той рік мати рідну дитинуКлала в яму, копнувши під бік,Без труни, загорнувши в ряднину,А на ранок — помер чоловік.І невтомну трудягу старогоБез хреста повезли у той бік,І кістьми забіліли дорогиЗа сто земель сибірських, сто рік.У той рік і гілля, і коріння —Все трощив буревій навкруги…І стоїть ще й тепер Україна,Як скорбота німа край могил.