Історія школи

Історія школи

село Салівка

Кременчуцького району

Полтавської області

1. Освіта нашого краю у 18-поч. 20 ст. (перші відомості про школу).

До 1900 р. майже 100% населення Салівки було неписьменним. Освіту мали поміщики та селяни-самоучки (Плахотник, Саква, Чорнобривець). Школи в селі не було, але з 1890 року стали організовуватись хати-школи
, в яких учителями були люди, які вміли читати й писати. За плату вони набирали собі хлопців-учнів, тому вчитись могли лише діти заможних селян. Такі школи були організовані в с.Салівка Онуфрієнком Яковом, на хуторі Городянки у хаті Городянка Семена, де вчителем був приїжджий чоловік Скволицький Степан Васильович, на хуторі Махнівка така школа була в хаті Чорнобривця Сидора. На початку 1900 року населення Салівки виклопотало перед священним синодом дозвіл на будівництво церкви-школи, але організатори будівництва спорудили школу окремо від церкви, хоч вона називалась церквою-школою з трирічним навчанням. У 1902 році будівництво   було   закінчене.   Першими   вчителями   були   Лагвінов   Василь Михайлович, Бугайов Іван Андрійович, Сердюк Орина Степанівна, яка працювала до 1917 р. Основними предметами в церковно-приходській школі були закон Божий, слов’янська і російська мови, арифметика, каліграфія. Основним підручником був «Сіятель», у якому були елементи з історії Росії, природознавства і географії. Закон Божий читав священник і колективно. Кращі учні повинні були читати у церкві і співати разом з церковним хором. Кожного дня перед уроками учнів ставили на молитву. Щоб підтримувати дисципліну, школярів фізично карали та залякували богом. У церковно-приходській школі навчалися діти більш заможних селян, переважно хлопці.

2. Освіта Кременчуччини в 1917-1950 роки:

2.1. Довоєнний період.

Після 1917 року школу відокремили від церкви, вона стала чотирьохкласною. Перебудову школи здійснювала Харитина Карпівна (прізвище забуте). Під час громадянської війни школа була закрита, бо не було вчителів та палива.

У 20-х роках була збудована нова школа з цегли в околицях теперішньої Салівки. У 1927 - 1928 рр. початкова школа була реорганізована у семирічну. З 1922 по 1932 рр. директором школи був Яковенко Микита Антонович. З 1932 року - Фень Аврам Семенович. У школі навчалися у дві зміни. У 30-х роках при школі був створений лікнеп для переростків.

2.2. Роки війни.

З 09 вересня 1941 року Салівка була окупована фашистами. На фронт пішли вчителі: Малик Григорій Петрович (закінчив військово-політичну школу, війну закінчив в чині підполковника), Харченко Микола Макарович (був танкістом, загинув у боях), Саква Костянтин Іванович, Фень Аврам Семенович, Голобородько Сава Степанович. У роки окупації школа працювала лише кілька місяців у 1941 -1942 рр., очолював її Герман Марко Миколайович, який був директором школи напередодні війни (несправедливо був покараний як зрадник народу позбавленням волі на 15 років, подальші відомості про нього відсутні).

2.3.Освіта 50-80-х років.

 Після визволення села початкова школа була розміщена в хатах, які не спалили фашисти. Потім колгосп відремонтував два приміщення (в с.Салівка і на хуторі Махнівка). У 1943 році приїхала працювати після закінчення Кременчуцького учительського інституту Підуст Віра Оксентіївна. Разом із завідуючою Сизченко Марією Онуфріївною вони працювали в школі на хуторі Махнівка, розподіливши дітей на чотири класи по знаннях.

У 1948 - 1949 рр. у двох приміщеннях почала працювати семирічна школа. У цей час з ініціативи директора школи Голобородька Сави Степановича, голови с/ради Михайленка Павла Макаровича та голови колгоспу Голобородька Тихона Степановича розпочато будівництво нового приміщення школи на 5 класних кімнат. Побудували школу на тому ж фундаменті, де вона була, з цегли та з лампачу (будівельний матеріал з глини та соломи). Після закінчення семирічки діти одержували середню освіту в с.Келеберда або в с.Пришиб, де були десятирічки.

У школі працювали такі учителі: Олена Леонтіївна Слюсаренко (природознавство), Троцько Люся Пилипівна (українська мова, початкові класи), Папка Тетяна Антонівна (німецька, українська, російська мови та література), Білоножко Валентина Василівна (математика), Голобородько Сава Степанович (російська мова та література), Саква Костянтин Іванович (праця, фізика), Карпенко Іван Іванович (початкові класи), Гарбуз Ольга Пилипівна (початкові класи), Водоп’ян Лідія Іванівна  (українська мова й література), Степанова Алла Єгорівна (початкові класи, музика), Михайленко Софія Андріївна (учитель фізики). Директором  школи була Шиндель Ольга Макарівна, заступником директора – Проша Дарія Іларіонівна.

У 1960 році почалося будівництво нвого села, яке було перенесено з заплав Дніпра.

У 1967 році за кошти колгоспу збудована нова школа на 280 місць,  школа будувалася всього два роки.  З 1966 по 1969 р. директором школи працював Владіміров Іван Степанович, заступником директора – Проша Дарія Іларіонівна, організатором позакласної роботи - Шиндель Ольга Макарівна. З 1969 по 1972 р. директором школи був Більчич Іван Петрович. У 1965 році з лав армії прибув до школи Михайленко Микола Федорович, який з 1973 року по 2003 очолював школу.

3. Освіта в роки незалежності.

 Приміщення школи  має два поверхи, площа – 2431 кв.м, 17 класних кімнат. У школі навчається 95 учнів, працює 15 вчителів, з яких  2 мають звання «учитель-методист» і 2 – «старший учитель». З 1967 по 2015 роки 30 випускників були нагороджені золотими та срібними медалями.

З 1 березня 2003 року директором школи працює Чирва Ірина Василівна.

У школі створений етнографічний музей «Світлиця духовності», при якому працює гурток «Юних музеєзнавців» та клуб за інтересами «Берегиня». Члени гуртка стали переможцями конкурсу «Відродження народних ремесел і промислів декоративно-ужиткового мистецтва» на 23-у обласному зльоті юних краєзнавців. У Салівській ЗОШ діє гурток «Народно-прикладне мистецтво», на заняттях якого діти вчаться плетінню з бісеру, прикрашають інтер’єр школи. До послуг учнів сучасний комп’ютерний кабінет (6 учнівських комп’ютерів та 1 – учительський). Школа підключена до мережі Інтернет, з 2010 року має власний блог. Усі педагоги пройшли тренінги «Intel. Навчання для майбутнього» та  «Microsoft. Партнерство у навчанні» і застосовують у навчально-виховному процесі комп’ютерні технології.  12 вчителів були учасниками районного конкурсу «Учитель року», 3 – заочного туру обласного конкурсу. Учителями школи за 2002 – 2015 роки видано 30 брошур методичних розробок. Учні школи представили на районний конкурс-захист МАН 30 робіт (2002-2015 рр.), переможцями районного конкурсу та учасниками обласного стали 12 учнів.

Традиції школи: День туризму, конкурси «Міс Осінь», «Веснянка», «Козацькі розваги», предметні та тематичні тижні. Школярі – активні учасники конкурсів «Кенгуру», «Податки очима дітей», творчих робіт, екологічних акцій, інтелектуальної гри «Дебати», КВК.

4. Видатні педагоги

       Водоп’ян  Лідія Іванівна – 1940 року народження, відмінник народної освіти СРСР, з 1963 року працювала вчителем української мови та літератури Салівської середньої школи, з 1973 по 1992 рік виконувала обов’язки заступника директора з навчально-виховної роботи.

       Михайленко Софія Андріївна – 1941 року народження, відмінник освіти Української РСР та відмінник освіти України, вчитель-методист. Працює в Салівській школі з 1964 року по цей час вчителем фізики та астрономії.

       Михайленко Микола Федорович – 1940 р.н., відмінник освіти Української РСР та відмінник освіти України. Працював у Салівській школі з 1965 року учителем математики, організатором позакласної роботи, заступником директора з навчально-виховної роботи і з 1973 року по 2003 рік був директором школи. З 2008 року на заслуженому відпочинку.

5. Видатні випускники (період, в який закінчили школу, успіхи)

Перші випускники школи, спорудженої у 1967 році, 1968 року: Сулим Володимир закінчив школу із срібною медаллю, став військовим (служив у Монголії, Афганістані, закінчив службу в чині полковника); Удовицький Віктор,  отримавши золоту медаль, закінчив три вищі навчальні заклади, зараз працює в Харківському університеті ядерної фізики; Дмитренко Віктор закінчив школу із срібною медаллю, директор ринку «Придніпровський» у м. Кременчуці.

Нагороджені золотою медаллю:

Салімон Тетяна – 1972

Голобородько Тамара – 1974

Нєжнова Любов – 1974

Радченко Ніна – 1979

Вовк Зоя Іванівна, Михайленко Світлана Миколаївна – 1981

Мазепа Ольга Анатоліївна, Зеленський Сергій Леонідович – 1986

Старчик Юрій Іванович – 1989

Городянко Олена Євгеніївна – 1990

Чепендюк Жанна Кирилівна – 1991

Смоленко Ірина Віталіївна, Старчик Алла Іванівна,

Удовенко Оксана Павлівна – 1994

Лютич Андрій Михайлович – 1996

Ольшанська Вікторія Борисівна, Соса Оксана Іванівна – 2000

Лопуцько Євген Миколайович – 2006

Туз Яна Євгеніївна  - 2014

Нагороджені срібною медаллю:

Бобир Сергій Сергійович, Удовенко Володимир Павлович – 1998

Маліновська Наталія Миколаївна, Назарова Людмила Володимирівна, Письменний Юрій Володимирович – 1999

Чирва Людмила Вікторівна, Підуст Світлана Миколаївна – 2004

Козар Юлія Петрівна, Трухіна Юлія Петрівна - 2005

Із випускників школи працюють вчителями:

Григоренко Надія Анатоліївна, Рак Сергій Павлович, Вовк Зоя Іванівна, Ващенко Юрій, Чирва Людмила Миколаївна, Зеленський Сергій Леонідович, Мазепа Ольга Анатоліївна, Удовицька Марина Анатоліївна, Даценко Микола Іванович, Василина Світлана Петрівна, Дев’ятисильна Тетяна Сергіївна, Городянко Наталія Сергіївна, Бойко Надія Вікторівна, Маліновська Юлія Миколаївна, Пасічник Валентина Іванівна, Прач Валентина Миколаївна, Гарагуля Віталія Анатоліївна, Мазур Валентина Миколаївна,  Микитась Людмила Олександрівна, Павленко Вікторія Вікторівна, Хорунжа Тетяна Геннадіївна, Давлетгорєєва Світлана Вікторівна.